Він виходить дуже ситним і наваристим
Сідайте зручніше та записуйте – розкрию секрети свого фірмового горохового супу. Знаєте, за роки, що я господарюю, я зрозуміла одну істину: немає нічого кращого для домашнього затишку, ніж аромат наваристого горохового супу, який розноситься по всій оселі. Це не просто їжа, це домашня атмосфера — ти вдома, у теплі, у безпеці, ситий та щасливий.
Багато хто боїться приготування горохового супу, кажуть, що горох не розварюється або що страва виходить «важкою». Але послухайте досвідчену кулінарку: якщо підійти до справи з душею і знати кілька хитрощів, цей суп стане вашим коронним номером. Я готую його вже років тридцять, і повірте, мій рецепт перевірений часом, дітьми та навіть прискіпливими подругами.
Відразу скажу: суп — справа неспішна. Якщо хочете смакоту, виділіть собі приблизно годину. Звичайно, активної роботи тут хвилин на сорок, а решту часу супчик буде тихенько булькати на плиті, поки ви зможете випити чаю.
Щодо ситності. Калорійність такого супу на копчених реберцях становить приблизно 180–220 ккал на 100 грамів. Це справжній енергетичний заряд, після якого не захочеться перекушувати аж до вечері.
Інгредієнти для великої каструлі (інших у мене на кухні немає, бо сім’я велика):
Я завжди готую велику порцію на 3 літри води, бо цей суп на другий день стає ще смачнішим, коли «настоїться».
- Лущений горох: 300 г (я люблю жовтий, він дає гарний колір).
- Копчені реберця: 1 кг. Дівчата, не економте на м’ясі! Саме реберця дають ту саму «димну» нотку. Якщо хочете легший варіант, беріть 500 г курячого філе, але тоді додайте трохи копченої паприки.
- Копчені сосиски чи мисливські ковбаски: 2-3 штучки для текстури.
- Картопля: 3 середні бульби.
- Морква: 1 велика і соковита.
- Цибуля: 1 шт.
- Рослинна олія: грамів 30 для засмажки.
- Сіль, свіжомелений перець, лавровий лист: на око. Чесно – цього всього я не жалію, бо люблю приправити.
- Зелень: кріп та петрушка — чим більше, тим краще.
Приготування наступне:
Перший секрет: горох треба добре промити, поки вода не стане прозорою. Я зазвичай замочую його хоча б на годинку в холодній воді, поки займаюся іншими справами. Якщо горох впертий — додайте дрібку соди при замочуванні, але потім обов’язково знову промийте.
Ставимо каструлю з 3 літрами води на вогонь. Як закипить — кидаємо горох і наші реберця. Оце найвідповідальніший етап. Варимо їх разом приблизно 35 хв. Ви почуєте, коли горох почне «здаватися» і ставати м’яким. Якщо любите суп-пюре, варіть довше, поки горох зовсім не розійдеться.
Дістаємо реберця на тарілку, нехай трохи охолонуть. У каструлю відправляємо картоплю, нарізану кубиками. Поки вона вариться (хвилин 15-20), ми робимо засмажку. Цибулю ріжемо дрібно, моркву тремо на середній тертці. Обсмажуємо їх на олії до ніжного золотистого кольору. В самому кінці я додаю до овочів нарізані кружальцями сосиски — нехай вони теж пустять свій жирок і аромат на сковорідку.
Знімаємо м’ясо з реберця, ріжемо шматочками. Повертаємо його в каструлю разом із засмажкою та сосисками. Тепер нехай усе разом подружиться під кришкою ще хвилин 10-15 на маленькому вогні. Наприкінці кидаємо зелень і лавровий лист.
Важливі поради
Сіль додавайте в самому кінці! Якщо посолити горох на початку, він буде варитися вічність і залишиться твердим.
Якщо суп здається занадто рідким, розімніть пару відварених картоплин прямо в каструлі товкачем. Це додасть густини.
Цей суп чудовий тим, що в холодильнику він спокійно стоїть 3-4 дні. Тільки пам’ятайте, що з часом він густішає, бо горох вбирає вологу. При розігріванні можна додати окропу і підсолити. Якщо розігріваєте у каструлі, то спочатку гарно перемішайте, бо горох, який налипнув до дна, може підгоріти.
Оскільки цей суп я варю кілька разів на місяць, то часто експериментую. Спробуйте додати трохи подрібненої селери в засмажку — це додасть свіжості. Також цей суп неймовірно смакує, якщо при подачі кинути в тарілку ложку густої сметани або трохи тертого твердого сиру, який почне плавитися в гарячому бульйоні.
Мої домашні завжди їдять гороховий суп з грінками. Я роблю їх так: беру білий хліб або батон, ріжу на маленькі кубики. На пательні розігріваю трохи олії з розчавленим зубчиком часнику (потім часник викидаю, він лише для запаху). Висипаю хліб, посипаю сушеним кропом і дрібкою солі. Смажу, постійно помішуючи, до золотистої скоринки.
Спробуйте приготувати їх у духовці: розкладіть кубики хліба на деку, збризніть олією і запікайте при 180°C близько 10 хвилин. Вони виходять менш жирними, але неймовірно хрусткими.
Для себе окремо роблю грінки з “Українського” хліба, він у нас вдома називається “чорний”. Його купую вже нарізним, бо не люблю різати хліб і потім прибирати кришки по всій кухні. Зазвичай мені вистачає порізати два шматочки чорного хліба та обсмажити до золотавості. Але я смажу більше, бо такі сухарики мені смакують з чорним солодким чаєм.